ПРОЩАННЯ З ГЕРОЄМ - ВАСИЛЬКІВСЬКИМ ВІКТОРОМ СЕРГІЙОВИЧЕМ
Повномасштабна війна з російським агресором продовжує забирати життя
найкращих синів і доньок України. Наші Герої мужньо захищають рідну землю та
протистоять ворогу ціною власного життя.
Сьогодні з глибоким сумом і болем у серці Михайлівська громада попрощалася ще
з одним своїм Героєм, відданим військовослужбовцем, справжнім патріотом,
мужнім воїном, який до останнього подиху виконував свій обов’язок перед
Батьківщиною, жителем села Райгород - ВАСИЛЬКІВСЬКИМ ВІКТОРОМ
СЕРГІЙОВИЧЕМ.
Народився Віктор Сергійович на Хмельниччині 14 липня 1997 року. В 2014 році
закінчив Райгородську школу, а згодом Черкаський професійний будівельний
ліцей, здобувши спеціальність - лицювальник-плиточник. В мирному житті Віктор
працював в локомотивному ДЕПО ст. ім. Шевченка Одеської залізниці слюсарем
по ремонту тепловозів. З початком повномасштабного російського вторгнення в
Україну, нероздумуючи пішов добровольцем захищати рідну землю.
Віктор Сергійович служив командиром міномета 2-го мінометного взводу
мінометної батареї військової частини А7324. За час служби зарекомендував себе
як грамотний, дисциплінований та працелюбний військовий. Його
професіоналізм, відповідальність і самовідданість були взірцем для побратимів.
24 жовтня 2024 року, виконуючи бойове завдання, група, у складі якої перебував
молодший сержант Васильківський, потрапила під підрив ворожої міни.
Внаслідок вибуху він отримав тяжкі поранення, зазнавши невимовних страждань.
Довгий час лікарі боролися за його життя, але смертельні рани виявилися
несумісними з життям. 10 лютого 2025 року Віктор Сергійович Васильківський
помер в м. Гронінген, Королівство Нідерланди, знаходячись на стаціонарному
лікуванні після тяжкого поранення.
Віктор пішов у вічність як справжній Герой - віддавши найдорожче за свободу і
незалежність України. Його ім’я назавжди залишиться в серцях рідних, друзів,
побратимів та всіх, хто мав честь його знати.
Траурний кортеж із тілом Героя живим коридором зустріли жителі громади.
На церемонії прощання були присутні рідні, друзі, знайомі, бойові побратими,
представники влади та військовослужбовці, аби віддати останню шану воїну, який
мужньо виконав військовий обов’язок.
Поховали захисника в рідному селі Райгород під звуки Гімну України та
прощальний триразовий залп військової варти.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Сумуємо разом із вами, низько
схиляємо голови у скорботі.
Світла пам’ять і вічна слава тобі, Вікторе! Герої не вмирають!
Слава Україні! Героям Слава!
