Звідки в Україні беруться назви професій: як вони з’являються, хто їх вигадує та на що це впливає?
Звертаючись до центру зайнятості у пошуках роботи, кожен клієнт підбирає фах на ринку праці під власні вміння, бажання та можливості. Проте не так багато людей задумуються, звідки беруться назви цих професій і чому
цей перелік постійно поповнюється новими, цікавими спеціальностями, а деякі сфери діяльності – застарівають, «відживають своє» та врешті-решт просто зникають.
Весь цей процес регулює національний Класифікатор професій, який був розроблений для систематизації та впорядкування назв професій, статистики та приведення даних у відповідність до міжнародних стандартів. Якщо ж
пояснювати простими словами – це узгоджений державою перелік усіх професій. І перша редакція класифікатора була затверджена в 1995 році.
Для чого ж державі контролювати назви професій?
Це необхідно для того, щоб спеціальності, що передбачають виконання працівниками однієї і тієї ж роботи на різних підприємствах, в установах, організаціях, записувалися в документах підприємства та трудових книгах
найманих працівників однаково. Це важливо для подальшого визначення розміру заробітної плати, вимог до претендента на зайняття посади, та врахування всіх особливостей при подальшому нарахуванні пенсії. Також це
необхідна умова для ведення національної та міжнародної статистики, розуміння реальних потреб бізнесу, необхідності підготовки кадрів навчальними закладами тощо.
За основу Класифікатора професій в Україні було прийнято Міжнародну стандартну класифікацію професій (ISCO 88: International Standard Classification of Occupations/ILO, Geneva), якою користується більшість країн світу. Вперше
класифікація ISCO з’явилася в середині XX століття, коли постала гостра потреба в глобальній системі класифікації всіх професій. А першу повну версію цього документа ухвалили ще в 1957 році. Сьогодні в світі використовується
восьма версія ISCO від 2008 року.
Після вивчення ринку праці та потреб роботодавців, з урахуванням міжнародних вимог, зміни до переліку професій вносить Міністерство економіки України. Після цього бази даних Державної служби зайнятості змінюються, відповідно до реальних потреб сьогодення. Востаннє в Україні такі правки вносилися в грудні минулого року і це була вже чотирнадцята зміна до національного класифікатора за 30 років з моменту появи першого офіційного національного переліку професій. Було скасовано 63 застарілі професії та додано 72 нові. Наразі в класифікаторі професій налічується понад 9 тис професій. Для порівняння в першому його виданні в 1995 році трохи більше, ніж 8 тис професій.
А як саме змінюються списки та назви професій, які нові вакансії з’являються на ринку праці, а які зникають, розповімо в наступному матеріалі.
