ТРЕТІ РОКОВИНИ ПАМ’ЯТІ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ
ВАДИМА РУСІНОВСЬКОГО ![]()
( 11.11.1969-19.01.2023)
Сьогодні, 19 січня, минає три роки з того чорного дня, коли Михайлівська громада втратила одного з найвідданіших своїх синів.
Ми згадуємо Вадима Миколайовича Русіновського — людину великої душі, незламної волі та безмежної любові до рідної землі.
Вадим народився у Ребедайлівці, і де б не носило його життя — чи то на навчання до Харкова, чи на роботу до Європи — серцем він завжди залишався вдома.
Він був людиною дії: займався спортом, постійно вчився, мріяв розвивати власну справу. Але понад усе він був людиною честі.Коли Україна опинилася в небезпеці, Вадим не шукав виправдань.
Його шлях захисника почався ще у 2015 році в АТО, де він півтора року служив у десантних військах. А 25 лютого 2022 року, у перший же день після повномасштабного вторгнення, він знову добровольцем став на захист рідної землі.
Його бойовий шлях був загартований у найтяжчих боях...
Спершу він тримав оборону на підступах до Києва, згодом визволяв Харківщину.
Останні місяці служби провів у самому «пеклі» війни — захищаючи Соледар та Бахмут. Навіть після важкого поранення Вадим не залишився в тилу, а повернувся до своїх побратимів-десантників, бо не міг інакше.
19 січня 2023 року життя нашого Героя обірвалося під час танкового обстрілу в селищі Благодатне на Донеччині.
Він загинув як воїн — зі зброєю в руках, захищаючи нас із вами.
За свою звитягу Вадим був двічі нагороджений орденом «За мужність» (II та III ступенів), медаллю «За поранення» та іншими високими відзнаками.
Сьогодні Михайлівська громада схиляє голови у глибокій скорботі. Ми пам’ятаємо ціну нашого спокою. Ми пам’ятаємо кожного, хто не повернувся з поля бою.
Висловлюємо щирі співчуття матері, дружині та всім рідним Вадима Миколайовича. Його ім’я назавжди вписане в історію нашого краю золотими літерами.
Світла пам’ять Герою. Низький уклін за подвиг.
Слава Україні! Герою Слава! ![]()





