" На щиті" Михайлівська громада зустріла свого Захисника — Валерія ЄВСЄЄВА
Кривава війна знову забирає молоді життя... Вона безжально вириває найкращих, залишаючи в серцях лише пекучий біль і вічну вдячність.
19 лютого 2026 року Михайлівська громада попрощалася зі своїм Героєм — Валерієм Геннадійовичем ЄВСЄЄВИМ.
Йому назавжди залишиться 44…
15 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ольгівка Курської області стрілець-снайпер військової частини А 3283 Валерій ЄВСЄЄВ зник безвісти.
Ці довгі місяці були справжнім пеклом для родини. Дружина Марина до останньої секунди вірила, молилася і чекала його живим. Вона чекала дзвінка, знайомого кроку на порозі, сподівалася на диво, яке вирве його з лап невідомості.
Але доля розпорядилася інакше, Валерій повернувся додому «на щиті», до кінця залишившись вірним військовій присязі та своїй країні.
Доля Валерія була непростою. Рано осиротівши, він виховувався в дитячому будинку. Проте труднощі не озлобили його, а загартували. Він виріс Людиною з великим серцем — мужнім, працьовитим і надзвичайно щирим.
У шлюбі з Мариною він знайшов те тепло, якого був позбавлений у дитинстві.
Син Артур був його найбільшою гордістю. Саме заради його мирного майбутнього Валерій пішов на фронт.
Односельці пам’ятають його як вправного будівельника та доброго сусіда, який завжди першим приходив на допомогу.
Сьогодні ми віддали останню земну шану справжньому Чоловікові, який мріяв про тишу в рідному домі, а натомість став нашим щитом у небі.
Михайлівська громада схиляє голови у глибокій вдячності. Співчуваємо дружині Марині, сину Артуру та всім рідним.
Ваш біль — це наш спільний біль...
Вічна пам’ять і слава Герою!
Слава Україні! Героям Слава! 
