...ТРИ РОКИ В СТРОЮ НЕБЕСНОГО ВІЙСЬКА...
ПАМ’ЯТІ ІГОРЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА АЛЄКСЄЄВА
Сьогодні ми знову схиляємо голови у глибокій шані та молитві. Минуло три роки з того чорного дня, коли пішов у вічність наш земляк, мужній захисник та відданий син України — молодший сержант Ігор Олександрович АЛЄКСЄЄВ.
Його життєвий шлях обірвався 30 березня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Верхньокам’янське на Донеччині.
Доля розпорядилася символічно і водночас невимовно боляче, саме в день свого 54-річчя — 2 квітня 2023 року — він востаннє повернувся додому «на щиті», щоб знайти вічний спокій у рідній землі села Ребедайлівка.
Людина «золотих рук» та незламного духу
Ігор Олександрович був прикладом справжнього господаря. Людина праці, талановитий електрик, люблячий чоловік, батько двох дітей та дідусь двох онуків.
Він понад усе любив життя, вірив у Бога та в нашу спільну ПЕРЕМОГУ.
Коли влітку 2022 року покликав обов’язок, він не вагався.
Як водій відділення управління мінометної батареї, він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі.
Він воював за спокій рідного дому та мирне майбутнє своїх онуків.
«Герої не вмирають, поки живе пам'ять про них».
Ми продовжуємо берегти у серцях...
Його відвагу під вогнем окупанта.
Його «золоті руки», що завжди готові були прийти на допомогу громаді.
Його світлу віру у вільну та незалежну Україну.
Висловлюємо найщиріші співчуття родині — дружині, дітям та онукам. Час не лікує цей біль, він лише вчить нас жити з ним, з гордістю несучи пам’ять про подвиг Ігоря Олександровича.
Його ім’я назавжди вписане золотими літерами в історію Михайлівської громади.
Спи спокійно, Воїне.
Твоя справа живе у наших справах і серцях.
Вічна пам’ять та слава Герою! 
