СИН СВОЄЇ ЗЕМЛІ ПОВЕРНУВСЯ ДОДОМУ НАЗАВЖДИ... ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЮ...
Сьогодні небо над нашим краєм було важким, немов налитим свинцем. Густі чорні хмари низько накрили село, розділяючи з нами невимовний біль утрати.
Природа плакала разом із людьми, бо громада у глибокій скорботі віддала останню земну шану своєму Герою — ГАЙДАРЕНКУ СЕРГІЮ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ.
Схиляючи голови, ми провели до лав небесного воїнства жителя села Ревівка, вірного сина Батьківщини та мужнього Захисника.
Пліч-о-пліч із рідними та близькими прийшли вшанувати пам'ять Сергія і його бойові побратими — ті, з ким він ділив небезпеку на передовій, і ті, чиї життя він рятував під звуки обстрілів.
Сергій народився 3 березня 1998 року в селі Ревівка. Тут він зростав — щирим, відповідальним та добрим юнаком. Обравши фах медика у Кіровоградському коледжі ім. Мухіна, він знайшов своє справжнє покликання — рятувати життя.
Вже на другий день повномасштабного вторгнення Сергій без вагань став на захист України.
Старший бойовий медик, сержант 158-го батальйону 118-ї бригади ТрО — він був тим, хто виривав побратимів із лап смерті. Донеччина, Сумщина, Чорнобильська зона, Курський напрямок — його бойовий шлях був тернистим і жертовним.
За свою службу він отримав нагороди, та найвищою відзнакою для нього завжди була довіра тих, хто стояв із ним у строю.
10 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Любимівка Кореневського району Курської області під час масованої атаки ворога FPV- дронами та скидами з безпілотників, зв'язок із Сергієм обірвався.
Довгі місяці батьки, друзі та побратими жили надією на диво.
Але 23 березня страшна звістка про підтвердження ДНК-експертизи назавжди зупинила час..
Сергій був єдиним сином у батьків — Людмили та Олександра. Неможливо дібрати слів, щоб втамувати їхнє горе. Вони втратили свою опору, свою гордість, своє майбутнє.
Михайлівська громада низько схиляє голови перед батьками, які виховали Справжнього Героя.
«Він не просто воїн. Він медик із великим серцем, який обрав шлях допомоги до останнього подиху».
Сергію залишиться назавжди 26...
Сьогодні ми попрощалися з нашим Захисником, але він назавжди залишиться в строю — у пам’яті побратимів, у наших молитвах та у кожному мирному світанку, за який він віддав своє життя.
Вічна і світла пам’ять Герою!
Герої не вмирають! Слава Україні!
