Минають перші роковини з дня смерті Івана ТЕТЕРЕЩЕНКА...
Кажуть, час лікує, але для нашої громади та родини нашого захисника цей рік став лише підтвердженням того, яку непоправну ціну ми платимо за свободу.
Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій молитві та скорботі. Минає рік, як пішов у вічність житель села Райгород, відданий син України, головний сержант — Іван Леонідович ТЕТЕРЕЩЕНКО.
01 квітня 2025 року серце мужнього командира танка зупинилося на бойовій позиції поблизу Зеленого Поля, що на Донеччині.
Його шлях — від роботящого чоловіка до незламного воїна — став символом самопожертви.
Він не пішов — він залишився в кожному з нас, Іван Леонідович не зник у полум’ї війни...
Він залишився:
У тиші рідного Райгорода, де пройшло його дитинство та юність.
У кожному світанку, який ми зустрічаємо завдяки його стійкості.
У погляді сина Сергія та силі дружини Вікторії, для яких він назавжди залишиться надійною опорою, нехай тепер і небесною.
Іван Леонідович був людиною праці, люблячим батьком і вірним побратимом.
Коли Батьківщина покликала — він став її щитом. Як головний сержант, він дбав про своїх бійців, як командир танка — впевнено йшов уперед.
Його раптова смерть на позиції — це шрам на серці всієї нашої громади, який ніколи не затягнеться.
"Герої не вмирають, доки ми про них пам'ятаємо. Іван Леонідович сьогодні з нами — у спогадах друзів, у розмовах побратимів, у нашій вдячності, що не має меж."
Ми висловлюємо щирі слова підтримки родині. Знайте, ви не самі у своєму горі. Вся Михайлівська громада розділяє цей сум і обіцяє, що ім'я Героя буде вписане золотими літерами в історію нашого краю.
Спи спокійно, наш Захиснику. Твоя справа обов'язково завершиться нашою Перемогою.
Світла пам’ять Герою!
Вічна слава вірному сину України! 
