ЛІКУВАННЯ ВІД СКАЗУ НЕ ІСНУЄ

Що таке сказ
Сказ – гостре інфекційне захворювання, яке є смертельним. Якщо його підтвердили, то вилікуватися неможливо. Його також називають зооантропонозним. Це пов’язано з тим, що на сказ хворіють як тварини, так і люди.
Вірус поширюється нервовими волокнами та вражає центральну нервову систему і головний мозок. Потім лише у тварин сказ повертається у слинні залози, через що істоти можуть заразити одне одного та людей.
Як розпізнати сказ у тварини
Основний симптом сказу у тварини – це зміна поведінки: агресія або навпаки млявість. Серед інших симптомів:
- слинотеча – надмірне виділення слини може утворювати піну;
- страх води;
- зміни голосу, наприклад, хрипкий гавкіт;
- параліч;
- проблеми з апетитом;
- лихоманка;
- судоми та конвульсії.
Симптоми сказу в людини
- поколювання та свербіння у місці укусу;
- лихоманка;
- головний біль;
- втрата апетиту;
- нудота.
Перші симптоми у людини можуть з’явитися через декілька днів, а можуть і через 18–60 діб. Усе залежить від місця і глибини укусу, кількості й активності вірусу, що потрапив у рану. Іноді симптоми можуть виникати через рік.
Крім основних, через декілька днів можуть розвинутися неврологічні симптоми:
- дратівливість та агресивність;
- галюцинації;
- м’язові спазми;
- судоми;
- параліч;
- чутливість до яскравого світла;
- вироблення надмірної кількості слини, утруднене ковтання;
- гідрофобія або страх води.
Як сказ передається людині
Від людини до людини жодного випадку передачі вірусу сказу нині у світі не зафіксували. Хворобу можуть передавати лише тварини. Основні способи зараження:
- через слину після укусу хворої тварини;
- через подряпини або сльозові оболонки, коли слина тварини потрапила в очі, рот чи пошкоджену шкіру людини.
Джерелом інфекції для людини найчастіше є собаки, коти, лисиці, єнотоподібні собаки, кажани та велика рогата худоба.
Як на сказ хворіють тварини
Тварини інфікуються сказом також через укуси. Зазвичай під час сутичок за територію чи їжу. У дикій природі основними носіями хвороби є м’ясоїдні та кажани, які заражають одне одного та домашніх тварин.
Собаки, коти та інші домашні тварини, свійська худоба є проміжною ланкою, через яку найчастіше на сказ хворіють люди. Інколи звір може бути інфікованим, проте не мати симптомів. У такому випадку він також є небезпечним.
Також захворіти на сказ може домашній улюбленець, який ніколи або майже ніколи не покидав квартири. Тоді ризики майже нульові, втім вони є. Так тварина може заразитися, якщо:
- інша інфікована тварина потрапила до квартири. Наприклад, кажан, який залетів до приміщення;
- домашня тварина тимчасово виходила на вулицю – балкон, двір чи до ветеринара та контактувала з інфікованим звіром.
Вас укусила дика тварина: що передусім потрібно зробити
Якщо собака, кіт чи дика тварина напали на людину, їй необхідно негайно надати першу медичну допомогу. За можливості промити рану великою кількістю води протягом 10–15 хвилин з милом, адже вірус має ліпідну оболонку (зовнішній шар клітини, який виконує захисну функцію, – ред.), яку мило ліквідує. Це може зупинити інфекцію перед потраплянням в організм людини.
Краї рани можна обробити антисептиком: йодом, спиртом, хлоргексидином. Також дозволяють накладати чисту легку пов’язку на місце укусу. Далі необхідно терміново звернутися за медичною допомогою до травматологічного пункту. Якщо його немає – до хірургічного кабінету або хірургічного відділення лікувально‐профілактичного закладу.
Потрібно розповісти, за яких обставин вас укусила тварина – чи це спровокований напад, чи вона атакувала сама. Далі потрібно пройти курс антирабічної вакцинації за призначенням лікаря.
Якщо вас укусила домашня тварина, то за її поведінкою стежитиме протягом 10 днів ветеринарна служба та працівники управління Держпродспоживслужби. Це потрібно, аби перевірити, чи була тварина хвора на сказ.
Що категорично заборонено робити при укусі дикої тварини:
- зашивати рану;
- припікати чи заливати агресивними рідинами;
- накладати щільні пов’язки на місце укусу;
- відкладати звернення до лікаря.
Утім протягом останніх років у лікарнях використовують більш сучасні вакцини. Їх застосовують для дітей і дорослих:
- у день укусу;
- на третій день;
- на сьомий день;
- на 14 день;
- на 28 день.
Заклади охорони здоров’я області повністю забезпечені профілактичною вакциною проти сказу.
Є низка причин, через які кількість хворих на сказ тварин зростає:
- відсутність щеплення проти сказу;
- недостатнє проведення регуляції чисельності основного носія сказу – рудої лисиці;
- неефективна робота з локалізацією та ліквідацією осередків спалаху хвороби;
- воєнний стан;
- рідше відбувається вакцинація.
Вакцинувати тварин проти сказу необхідно щороку. У державних ветеринарних лікарнях є можливість зробити це безоплатно.