Михайлівська громада провела свого захисника, Дениса ГЛАЗДКОВА…
Біль, який не стихне, і пам'ять, яка не згасне. Сьогодні, 25 травня, Михайлівська громада схилила голови у глибокій скорботі, проводжаючи в останню земну дорогу свого земляка, мужнього та відданого сина України — старшого солдата Дениса Володимировича ГЛАЗДКОВА.
Його життєвий шлях не був легким. Денис рано осиротів, пізнавши гірку ціну втрати найрідніших людей ще в тому віці, коли так потрібна була батьківська підтримка та тепло. Проте доля, що загартувала його характер, виховала в ньому надзвичайну мужність, загострене почуття справедливості та велике, добре серце.
Він народився 12 червня 1987 року. Коли ворог прийшов руйнувати наш дім, Денис без вагань став на захист рідної землі. Він служив стрільцем-санітаром 1 відділення спеціального призначення 2 взводу спеціального призначення 1 РСП військової частини Збройних Сил України. Щодня, ризикуючи собою, він рятував життя побратимів та виборював нашу свободу.
Два довгих, тяжких роки жила надія. Два роки серця рідних розривалися між розпачем і вірою в диво, відколи солдат Денис Глаздков не повернувся з бойового завдання поблизу н.п. Макіївка на Луганщині й вважався зниклим безвісти.
Лише тепер, після тривалого часу, коли тіло Героя нарешті вдалося повернути з окупованої території, та після проведення офіційної ідентифікації, страшна звістка підтвердилася.
Згідно з офіційним сповіщенням, серце мужнього воїна зупинилося 12 травня 2024 року, коли він, будучи вірним військовій присязі, поліг у бою за нашу Батьківщину.
Останній шлях Героя
Сьогодні живим коридором, навколішках, із плачем та квітами в руках, жителі громади зустріли Траурний кортеж, що прямував від Кам'янки через Михайлівку до рідної Флярківки. Земляки віддали останню шану тому, хто затулив їх собою від війни.
Біля будинку захисника по вулиці Нечаївській, де на нього так довго чекали, відбулася заупокійна літія. Провести Дениса прийшли родина, близькі, бойові побратими, односельці та керівництво громади. Кожне слово молитви відгукувалося невимовним болем у душах присутніх.
«Він віддав за нашу свободу найдорожче — своє життя, залишившись вірним присязі до останнього подиху. Тепер його душа, яка так рано дізналася, що таке сирітство, нарешті знайде вічний спокій, а сам він триматиме небо над нами...»
Спочинок Герой знайшов на місцевому кладовищі у селі Флярківка. Свій останній прихисток він обрів під синьо-жовтим стягом, за волю якого боровся до останнього подиху.
Михайлівська громада висловлює найглибші, найщиріші співчуття дружині Оксані Василівні, всій родині, друзям та побратимам Дениса.
Жодні слова розради не зможуть загоїти цю страшну рану, але ми розділяємо ваш біль усім серцем. Його подвиг — це ціна нашого тихого ранку і право на майбутнє.
Вічна пам'ять, честь і слава Герою! Ти назавжди в наших серцях та в історії нашої незалежності.
Слава Україні! Героям Слава! 
