ДРУГІ РОКОВИНИ НЕВИМОВНОГО БОЛЮ ТА БЕЗСМЕРТНОЇ СЛАВИ...
ДВА РОКИ ЯК ПІШОВ У ЗАСВІТИ НАШ ЗАХИСНИК АНДРІЙ ІВАНОВИЧ ПЕРЕВАЛО.
Час не лікує, він лише вчить жити з пусткою в душі. Уже два роки громада, і особливо село Райгород, тримають молитовну варту в пам'ять про мужнього земляка, відважного кулеметника, який 20 липня 2024 року віддав своє життя в запеклому бою біля Красногорівки на Донеччині.
Його ім'я навіки вписане золотими літерами в історію нашої громади як символ невимовної мужності та самопожертви.
Андрій Іванович був людиною високої честі - дипломований юрист, майстерний фахівець, турботливий син і надійний товариш. Його цивільне життя було сповнене планів, але коли ворог прийшов нищити рідну землю, він без вагань узяв до рук зброю.
10 квітня 2024 року — став до лав ЗСУ, обравши шлях захисника.
20 липня 2024 року — прийняв свій останній бій, до кінця виконавши військовий обов'язок.
Два роки розлуки. Два роки туги. Але й два роки безмежної вдячності за кожен мирний ранок, який він виборов для нас ціною власного майбуття.
Михайлівська громада схиляє голови перед подвигом Героя. Ми пам'ятаємо той спекотний липневий день, коли земляки навколішки зустрічали траурний кортеж, і обіцяємо, що ця пам'ять не згасне ніколи.
Висловлюємо найглибші співчуття рідним і близьким Андрія Івановича. Нехай наша спільна молитва та повага стануть підтримкою у вашому горі.
Світла пам'ять воїну. Ти назавжди в наших серцях.
Вічна слава і шана Герою! Слава Україні! 
