Виконавчий комітет сільської ради зосереджує увагу жителів громади на необхідності боротьби з карантинними рослинами та бур’янами, які не відносяться до карантинних.
Для забезпечення фітосанітарного благополуччя територіальної громади, збереження здоров’я мешканців і зменшення захворюваності на алергію виконком Михайлівської сільської ради інформує про необхідність боротьби з карантинними рослинами та іншими бур’янами. Знищувати карантинні рослини можна різними способами: скошування, виривання, виполювання поблизу своїх садиб, офісів та прилеглих територій.
Поширення таких рослин, як амброзія полинолиста, борщівник Сосновського, ваточник сирійський, що не характерні для рослинного покрову становлять загрозу для довкілля та здоров’я людей.
Перше місце серед карантинних бур’янів по шкідливості посідає рослина-алерген амброзія полинолиста.
Амброзія полинолиста
Амброзія полинолиста - однорічна, яра рослина, за зовнішнім виглядом подібна до коноплі, а розміром і формою листків нагадує полин гіркий. Розмножується виключно насінням, утворюючи на одній рослині від 80 до 20000 насінин, які зберігають здатність до проростання від 10 до 40 років. Відзначається великою біологічною активністю та здатна пригнічувати та витісняти не тільки культурні, а і дикорослі рослини. Під час цвітіння з середини липня рослина амброзії здатна виробити до 2.5 млн. пилкових зерен, що викликають алергічні захворювання. Пилок амброзії полинолистої викликає подразнення очей, сльозотечу, провокує приступи бронхіальної астми. Ефективними методами боротьби з амброзією є прополювання та виривання з корінням рослин у травні-червні, скошування рослини в період цвітіння.
Борщівник Сосновського
За останні роки набуває поширення дуже небезпечна, отруйна і дикоросла до 3-5 метрів висоти, товщиною стебла до 10 см багаторічна рослина - Борщівниик Сосновського. Борщівник Сосновського («ведмежа лапа») - багаторічна рослина родини зонтичних із 2-5-річним циклом розвитку. Оскільки довжина листків борщівника часто сягає 2 м, інколи буває до 3,5 м, відповідно з’явилася народна назва «гераклова трава».
З центральної бруньки на 3-5 році життя, рідше - на 2-3 утворюється квітковий пагін. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується переважно насінням. Квітка - складний зонтик, білий або зелено-жовтий. Насіння борщівника розноситься вітром і переноситься водою, тому зарості його часто зустрічаються уздовж річок і доріг. Повітряні потоки від автотранспорту, що рухається на великій швидкості сприяють розселенню насіння. Пам'ятаймо, що у борщівника Сосновського дуже отруйний сік, який викликає важкі фотохімічні опіки у людей і тварин. І стебла, і листя, і квіти борщівнику містять фуранокумарини – речовини, що різко підвищують чутливість людського організму до ультрафіолетового випромінювання. Найсильніші опіки борщівник викликає при контакті з вологою шкірою у сонячні дні.
Заходи боротьби з амброзією полинолистою та борщівником Сосновського:
У населених пунктах:
- систематичне скошування рослин амброзії полинолистої та борщівника Сосновського з початку вегетації (квітень - травень) до цвітіння (кіцець липня — початок серпня);
- викопування рослин амброзії та борщівника з корінням та їх знищенню шляхом спалювання у спеціально призначених місцях або подрібнення з наступним захоронениям решток у санітарних ямах;
- зрізування основного кореня борщівника на глибині 8-12см;
- знищення рослин за допомогою перекопування або переорювання ґрунту з подальшим висіванням на цих ділянках газонних трав, які б створювали штучні фітоценози із суцільного рослинного покриву, здатного пригнічувати амброзію;
На узбіччях доріг (автошляхів та залізничних колій), лісосмуг, землях загального призначення:
- періодичне викошування рослин амброзії полинолистої та борщівника Сосновського з початку вегетації (квітень - травень) до цвітіння (кінець липня — початок серпня);
- застосування гербіцидів суцільної дії відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»; підсів багаторічних низькорослих або газонних трав.
На берегах річок:
- періодичне прикореневе, неодноразове скошування до початку цвітіння;
- застосування гербіцидів суцільної дії відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання Ц Україні», з урахуванням Державних санітарних правил ДПС 8.8.12.001-98, затверджених наказом МОЗ України від 03.08.1998р. №1 (п.п.9.6 п.9.6) та вимог Водного кодексу України.
Зважаючи на те, що бур’ян викликає опіки шкіри, всі роботи по його знищенню необхідно проводити в захисному одязі.
Звертаємо увагу населення та громадськості до проблеми, пов'язаної з засміченням земель шкідливими бур'янами. У населених пунктах доцільно запровадити практику проведення заходів по благоустрою й очищенню території від небезпечних бур’янів.
Проводити заходи по ліквідації бур’янів у населених пунктах, узбіччях доріг (автошляхів), прилеглих канавах на залишених полях, що повністю заростають за участю громадян через центри зайнятості.
Ваточник сирійський.
Ваточник сирійський вирощувався у якості декоративної та медоносної рослини, проте через швидку розповсюдженість почав розростатися на полях, витісняючи культури. Боротьба ускладнюється через високу стійкість бур’яну до несприятливих погодних умов (морози, посуха), а також міцне та потужне розгалужене коріння.
Боротьба з ваточником сирійським вимагає системного та багаторічного підходу, що поєднує механічний обробіток ґрунту, ретельну сівозміну та вчасне внесення потужних гербіцидів на ранніх стадіях росту рослини.
Механічні методи:
глибока оранка: виконується регулярно для виснаження глибоких кореневищ та коренепаростків;
дискування та культивація: повторювані обробітки на різну глибину руйнують підземну систему та заважають наростанню зеленої маси;
скошування: Допомагає лише на початкових етапах для стримування цвітіння та дозрівання насіння, але не знищує корінь самостійно.
Агрохімічні методи:
Ранні фази (1–2 листки): застосування системних гербіцидів найефективніше, доки не виділилося молочне сокоподібне утворення, яке блокує дію препарату;
Осінній період: після збирання врожаю доцільно застосовувати обробку препаратами суцільної дії на основі гліфосату для знищення залишків кореневищ.
За порушення фіто санітарних норм передбачена відповідальність відповідно до ст.105 КУпАП.
Шановні мешканці, керівники установ та організацій! Просимо Вас з великою відповідальністю поставитись до проблеми поширення карантинних рослин у нашій громаді. Адже кількість працівників, які забезпечують благоустрій в населених пунктах громади, обмежена. Завдяки своєчасному виявленню та знешкодженню цих рослин саме ми зможемо перешкодити їх розповсюдженню!
