МИХАЙЛІВСЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ЗЕМНУ ДОРОГУ СЕРГІЯ НІКЛЬОСУ
31 серпня 2026 року Михайлівська громада схилила голови у скорботі, щоб провести в останню земну дорогу Сергія Володимировича Нікльосу — жителя села Жаботин, батька двох синів, військовослужбовця та мужнього Захисника України.
Йому назавжди — 30 років…
10 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олешня Суджанського району Курської області Російської Федерації внаслідок штурмових дій противника життя Сергія обірвалося.
Та ще понад рік його рідні жили між надією і болем.
І лише 20 серпня 2026 року було офіційно підтверджено загибель Сергія Володимировича Нікльоси.
Надія, яка так довго жила у серцях рідних, змінилася невимовним болем…
А сьогодні настав найважчий день — день прощання.
Рідні, друзі, побратими, односельці та представники Михайлівської громади зібралися, щоб провести Сергія в останню земну дорогу, віддати шану його життю, його мужності та його подвигу.
Важко знайти слова, здатні вмістити біль батьківського серця, біль рідних і особливо — біль двох синів, які відтепер житимуть із пам’яттю про свого тата.
Сергій залишив після себе не лише спогади. Він залишив любов своїх дітей, пам’ять родини, вдячність побратимів і шану земляків.
Він віддав своє життя, захищаючи Україну, щоб його діти та всі ми мали можливість жити на своїй землі, говорити рідною мовою, мріяти та будувати майбутнє.
Сьогодні ми прощаємося з Героєм, але не прощаємося з його пам’яттю.
Сергій Володимирович Нікльоса назавжди залишиться у серцях своїх синів, рідних, друзів, побратимів та земляків.
Михайлівська громада висловлює щирі співчуття родині та близьким Сергія. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови перед світлою пам’яттю Захисника.
Спочивай з миром, Сергію…
Твій земний шлях завершився, але пам’ять про тебе житиме вічно.
Вічна і світла пам’ять Герою.
